Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
О, чуваки, привет! Приготовьтесь к сумасшедшей истории про мои закладки, кокосик и насилие на танцполе под влиянием моих шишек марихуаны. Я расскажу вам, как я превратился в комика, просто кайфуя от варева безумия и халлюши.
Смотрите, дело было в том районе, где живут самые крутые ребята. Я всегда прикалывался и проводил время за бодяжем, но в этот раз решил попробовать что-то новенькое. Мне подсказали, что в этом районе есть чувак, который занимается поставками шишек марихуаны. Назовем его Марти.
Так вот, я связался с Мартим и сразу понял, что он - настоящий профи. Он скинул мне свой код и сказал, что если хочу бомбить по-настоящему, то нужно купить именно его шишки. Я даже не задумывался и сразу же заказал пару грамм.
Когда настал день "Х", я сорвался с работы, чтобы забрать свою посылку. Встретились мы с Мартим в центральном парке. Он достал мою закладку, и я, не долго думая, сунул ее в свой карман. Мы еще немного пообщались и разошлись, а я наконец-то мог попробовать этот новый опыт.
К дому я добрался едва живой, так как уже сидел на шее у Марти закончился, зашел в свою комнату и достал шишку роскоши. Глаза горели, сердце бешено билось - это было нечто сумасшедшее. Я разложил все по столу, приготовил бонг и начал чистить свою шишку.
Секунду, секунду, чуваки, вот я даже таблицу для вас подготовил!
| Процесс |
Результат |
| Закладка шишки в бонг |
Адская смесь в легких |
| Зажигание |
Чумовая дымовуха |
| Вдох |
Свободное полетное состояние |
И так, после нескольких секунд нашего приятного сотрудничества, я уже почувствовал эффект. Мысль стала настолько летучей, что вполне даже смешной. Я вышел на улицу, чтобы размяться, и увидел огромную очередь в клуб, куда я всегда хотел зайти. Загорелся внутри огонек смелости и я решил все бросить и пойти купить билет на вход.
Клуб оказался сумасшедшим, музыка гремела так громко, будто танцпол рассыпался насмарку. Я решил, что теперь - это мое место, место, где я буду взрывать танцпол всей своей мощью и наслаждаться каждой ноткой музыки.
Знаете, что, друзья, я даже взорвал целый абзац этого текста для вас:
Окруженный толпой энергичных танцоров, я начал двигаться так, будто у меня в ногах были пружины. Волны эйфории прокатывались по всему телу, а моя душа превращалась в настоящий пламенный шар. Я закрыл глаза, чтобы почувствовать музыку еще сильнее и внезапно понял, что каждая нота - это как раз тот самый заряд, который я долго ждал. Вся атмосфера клуба стала моей сценой, где я мог воплощать свои самые безумные идеи. Я бросался по танцполу, яростно бодряча, словно последний человек на Земле, и музыка, словно крылатая фея, вела меня вперед. Это было невероятно, братцы, словами не передать!
Если честно, друзья, то в этот момент я почувствовал себя настоящим комиком, который мог говорить шутки, даже не выговаривая слов. Я стал воплощением энергии, кайфовал от публики, которая просто поглощала меня и искренне радовалась каждой моей шутке.
А что еще могло быть круче, чем раздавать смех и радость под влиянием моей шишки марихуаны? Я понял, что этот опыт - это моя дорога, ведущая к настоящему источнику моего творчества.
Хоть и бывают моменты, когда отвлекаюсь на кокосик и кодеин, но это всего лишь маленькие штришки в картинах, которые я создаю на сцене. Моя молодежная энергия и безграничное желание забавлять других - вот что действительно важно.
Но, короче говоря, чуваки, не злоупотребляйте. Это всего лишь моя история, а вы сделаете свои собственные закладки и найдете свой путь к комедии. И, помните, всегда быть подготовленными к полету и взрыву танцпола! Живите на полную катушку, друзья!